Травмы наружных половых органов у мужчин наиболее часто встречаются в активном возрасте с преобладанием закрытых повреждений и требуют тщательного выполнения всего необходимого объема диагностических и лечебных мероприятий, активной хирургической тактики, направленных на предупреждение отдаленных нарушений кавернозного кровотока, развития фибротических изменений в пещеристой ткани, белочной оболочке и стриктурной болезни пенильной уретры.

25 сентября 2019 г. исполнилось 100 лет со дня рождения основателя украинской сексопатологии и андрологии, заслуженного деятеля науки, лауреата Государственной премии, доктора медицинских наук, профессора Ивана Федоровича Юнды. К юбилею Ивана Федоровича была проведена конференция Ассоциации сексопатологов и андрологов Украины с международным участием.

Мета дослідження - проаналізувати існуючі методи щодо забезпечення безпеки лікарень за умов природних та техногенних катастроф, а також діючу нормативно-правову базу щодо безпеки та функціонування закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) під час надзвичайних ситуацій в Україні. Дослідження грунтується на аналізі даних наукових та спеціальних джерел інформації щодо стану безпеки лікарень, у тому числі Центру досліджень з епідеміології стихійних лих Католицького Університету Левена (Бельгія), міжнародної бази даних катастроф (International Disaster Database, EM-DAT), офіційних звітах експертів ВООЗ. Методами дослідження були: бібліографічний, синтетичний, формальної логіки. Було проведено логічний аналіз даних, узагальнення результатів, визначення основних причинних факторів недоліків та ризикутворювальних факторів із застосуванням комплексного аналізу даних і комп'ютерних технологій. Рекомендована ВООЗ до застосування в усіх країнах світу методологія "Індекс безпеки лікарень", що створена для реалізації нового підходу до запобігання негативним наслідкам стихійних лих у секторі охорони здоров'я і зниження їх масштабів, допомагає місцевій владі визначити, які установи насамперед потребують проведення відповідних заходів для зменшення уразливості. Пріоритет повинен бути відданий тій установі, де безпека пацієнтів і персоналу схильна до найбільш високого ризику під час лиха, або установі, де є ризик пошкодження обладнання, або потрібні заходи для підтримки працездатності. Встановлено, що діяльність будь-якого ЗОЗ України оцінюють за трьома стандартами: управлінням установою (включно зі службами і кадрами), фінансами та матеріальними ресурсами, а також безпосередньо за медичною діяльністю. За чинним законодавством України нормативні акти, що регламентують діяльність ЗОЗ, не передбачають оцінювання безпеки проведення лікувально-діагностичного процесу в цих закладах під час надання медичної допомоги хворим та постраждалим за умов надзвичайних ситуацій. Виявлено, що в нашій державі повністю відсутні адаптовані до реально діючої системи охорони здоров'я критерії та методи оцінювання безпеки лікарень. Водночас відсутній опис та характеристика ризиків і факторів, що негативно впливають на стан організації лікувально-діагностичного процесу під час надання медичної допомога постраждалим за надзвичайних ситуацій, що суттєво знижує можливості ЗОЗ щодо повноцінного функціонування. Заключення: забезпечення роботи лікарняних закладів за умов надзвичайних ситуацій потребує розробки та впровадження адекватних заходів відповіді з урахуванням наявних ризикутворювальних факторів технічного та функціонального характеру. Методологія визначення "Індексу безпеки лікарень", що використовується в усьому світі, є дієвим інструментом для оцінювання безпеки і уразливості лікарень, прийняття недорогих, високоефективних заходів підвищення безпеки та зміцнення готовності до надзвичайних ситуацій. Дану методологію доречно застосовувати в Україні з урахуванням світового досвіду з її використання, але вона потребує адаптації до реалій національної системи охорони здоров'я та вдосконалення діючих нормативно-правової актів.

Проведено аналіз сучасних наукових робіт, присвячених ефективності консервативної терапії тамсулозином доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ПМЗ) та гострої затримки сечі з різних причин. Застосування тамсулозину у пацієнтів із доброякісною гіперплазією ПМЗ сприяє позитивній тенденції до зниження загального рівня ускладнень у вигляді гострої затримки сечі. Згідно із сучасними мета-аналізами, присвяченими даній проблемі, тамсулозин є одним з основних препаратів, що ефективно застосовують з метою зменшення ризику виникнення гострої затримки сечі у пацієнтів із доброякісною гіперплазією ПМЗ, а також в осіб із ризиком розвитку гострої післяопераційної затримки сечі.

Проведен анализ случая гомосексуализма. Рассмотрена трансформация взглядов на сексуальность, которая стала пониматься не как нечто устойчивое, неизменное, а, напротив, как текучее. Причем такая текучесть характеризует и детей, и взрослых. Автор приводит случай гомосексуализма, который по манифестациям можно было бы отнести к собственно гомосексуализму. Вместе с тем анализ ранних травм, отношений с матерью, женщинами, мужчинами, отношения к своему телу, образа жизни позволяет заключить, что гомосексуализм может стать формой решения проблем межличностной зависимости, инфантильного функционирования, личностной идентичности. Способствование психотерапевтом продвижения клиента по этому пути может загнать его в тупик и не привести к решению стоящих перед ним личностных проблем. Поэтому гомосексуализм внутренне неоднороден и нуждается в каждом конкретном случае в психотерапевтической квалификации вне ценностного контекста, а лишь в контексте развития.

Здійснено літературний огляд етіопатогенезу, клініки, діагностики і лікування нейрогенних гіперрефлекторних розладів сечовипускання різного генезу. Наведено сучасні дані про ефективність соліфенацину у зазначених клінічних випадках.

Показано позитивний досвід використання супозиторіїв Диклоберл у 126 хворих на хронічний неспецифічний простатит. Встановлено його високу клінічну (93,7 %) й бактеріологічну (91,3 %) ефективність. Препарат добре переноситься, має мінімальні побічні ефекти (4,7 %).

Наведено результати аналізу спермограми 420 безплідних чоловіків із подружніх пар, які протягом 2013 - 2015 р. подали заявку на запліднення до Інституту репродуктивної медицини (ІРМ) (м. Київ) з метою відновлення фертильності. Виявлено особливості параметрів залежно від програм застосованих допоміжних репродуктивних технологій. Вони ускладнюються тяжкістю патоспермії. На підставі кількісного оцінювання в балах було обрано найбільш інформативні значущі параметри спермограми, що визначають вибір технології.

Отмечено, что гиперсексуальность может быть нивелирована при успешной терапии патологии, приведшей к ее появлению, а также необходимость лечения сопутствующих патологических психических состояний, которые могут прямо или косвенно влиять на проблемное сексуальное поведение. Представлены медикаментозные препараты различных групп, использующиеся для устранения гиперсексуальности: селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, трициклические антидепрессанты, блокаторы опиатных рецепторов, антиэпилептические препараты, транквилизаторы, нейролептики, ингибитор холинестеразы ривастигмин, антиандрогены, эстрогены, аналоги гонадотропин-рилизинг гормона, нормотоник карбонат лития и др., а также некоторые рекомендации по ведению пациентов с болезнью Паркинсона, у которых гиперсексуальность явилась следствием использования допаминергических препаратов. Приведены случаи использования при этой патологии электросудорожной терапии и глубинной стимуляции мозга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11-52

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещен вопрос, касающийся возможных негативных влияниях мастурбации, сочетаемой с порнографией, что может привести к формированию патологических сексуальных стереотипов, в частности проявляющихся снижением сексуальной активности в супружестве и ослаблением полового влечения к жене. Проведено клиническое наблюдение, где молодой 35-летний мужчина с определенного времени переключился на регулярную мастурбацию, которая осуществлялась с использованием классического гетеросексуального интернет-порно, и резко снизил частоту интимных контактов со своей женой (почти полностью отказался от них), сексуальное влечение к которой отсутствовало, а эякуляция и оргазм при половом акте не наступали. Больному была проведена гипносуггестивная терапия в варианте директивного программирования, а также осуществлялись когнитивные воздействия, направленные на разъяснение механизма возникновения сексуального расстройства, неадекватности сексуального поведения пациента и его негативного влияния на взаимоотношения в супружестве, а также возможность жены забеременеть и родить ребенка (обоюдное желание супругов). В результате проведенного лечения наступило полное выздоровление: сексуальное влечение к жене достигло 100 %, при всех половых актах происходили семяизвержение и оргазм.

Раскрыты патоморфологические механизмы инициализации и поэтапной эволюции патологических изменений в белочной оболочке полового члена при болезни Пейрони, что дает возможность корректировать лечение, учитывая стадию заболевания, а также определять новые направления в лечении - это тканевая или метаболическая терапия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11Поляков + Р696

Рубрики:

Урологічна патологія

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відкрита позадулонна простатектомія є однією з найбільш частих операцій, що застосовують у лікуванні клінічно локалізованого раку передміхурової залози (РПЗ). Сьогодні існує обмежена кількість даних, що свідчать про успішне застосування деяких сучасних хірургічних модифікацій. Мета дослідження - аналіз функціональних результатів застосування техніки збереження пубопростатичної зв'язки в групі хворих з локалізованим РПЗ. Клінічне ретроспективне дослідження було виконано протягом 3-річного періоду в клініці урології НВМКЦ "ГВКГ" MO. У дослідження увійшли чоловіки з клінічно локалізованим РПЗ, які дали згоду на проведення оперативного лікування. Пацієнтів з місцево-поширеною формою РПЗ та особи з тяжкою супутньою патологією було виключено з дослідження. Аналіз даних проводили за допомогою програмного забезпечення SPSS (версія 17). Усього за період з вересня 2014 по вересень 2017 рр. відкриту позадулонну радикальну простатектомію зі збереженням пубопростатичної зв'язки було виконано 72 хворим. Середній вік пацієнтів становив 67 років (коливався від 55 до 76 років). У 6 хворих було виявлено стресову інконтиненцію, у 8 осіб - постпростатектомічну інконтиненцію протягом 3 міс. Отже, континентними були 58 (81 %) хворих з 72 протягом 3 міс. Заключення: збереження пубопростатичних зв'язок під час виконання відкритої позадулонної простатектомії пов'язане зі швидким та більш частим відновленням континенції сечі у хворих з клінічно локалізованим РПЗ.

Мета дослідження - вивчення ефективності вживання та особливостей застосування препарату фебуксостат у корекції рівня сечової кислоти (СК) у сироватці крові у хворих на сечокам'яну хворобу (СКХ) та сечокислу гіперкристалурію (СКГК) у порівнянні з алопуринолом. У дослідженні взяли участь 310 пацієнтів із СКХ та СКГК, у яких було виявлено гіперурикемію. Пацієнти 1-ї групи (n = 124) приймали фебуксостат, 2-ї групи (n = 186) - алопуринол. Контроль рівня СК у плазмі крові та сечі проводили 1 раз на місяць перші 3 місяці та 1 раз у 2 місяці у наступні 10 місяців. Встановлено, що залежно від швидкості досягнення цільового рівня СК у сироватці крові у процесі лікування обома препаратами виділено 3 групи: a - 106 (36,3 %) пацієнтів зі швидким досягненням цільового рівня СК у сироватці крові (у перші 2 міс); b - 100 (35,2 %) пацієнтів зі значним зниженням урикемії у перші 2 міс та тривалим терміном досягнення цільового рівня СК у сироватці крові (понад 4 міс); c - 86 (29,4 %) пацієнтів з тяжкою корекцією гіперурикемії (понад 9 міс). Вживання фебуксостату надає змогу швидше та безпечніше досягти цільового рівня СК у плазмі крові, ніж алопуринолу - через 4 міс у 102 (82,3 %) пацієнтів 1-ї групп проти 61 (36,2 %) пацієнта 2-ї групи. Абсолютні значення рівня СК у плазмі крові не є орієнтиром у виборі початкової дози фебуксостату. Критерієм для безпечного переведення пацієнтів на підтримувальні дози урикостатичних препаратів є нормалізація рівня СК не тільки в сироватці крові, а й у сечі. Застосування урикостатичних препаратів фебуксостат та алопуринол потребує індивідуального підбору лікувальної та підтримуючої доз, заснованого на динамічному контролі за рівнем СК сироватки крові та сечі у процесі лікування на тривалий період часу. Достовірне зростання рівня добового діурезу на тлі застосування обох урикостатичних препаратів може свідчити про покращання функції нирок та можливість відновлення функціонального стану канальцевого апарату на тлі адекватної корекції гіперурикемії, можливість зворотних змін, викликаних уратною нефропатією, що більш виражене під час вживання фебуксостату. Заключения: фебуксостат є сучасним потужним непуриновим урикостатичним препаратом із селективною дією та кращою ефективністю (93,5 % в 1-й групі проти 78,1 % пацієнтів 2-ї групи), а також переносимістю, ніж алопуринол (побічні ефекти у 9,6 % пацієнтів). Включення препарату фебуксостат у комплекс заходів з про- та метафілактики СКХ для більш швидкої та безпечної корекції гіперурикемії надасть змогу підвищити їх ефективність.

Синдром хронічного тазового болю (СХТБ) - поширене захворювання зі складним патогенезом, що поєднує урологічні, імунні, психологічні, неврологічні, ендокринні, обмінні та сексологічні аспекти. Висвітлено загальні уявлення про СХТБ. Подано особливості сучасної термінології, епідеміології, класифікації та патогенезу захворювання, зокрема генетичні, ендокринні, психоневрологічні фактори ризику розвитку СХТБ. Показано механізми хронізації та розвитку болю, які включають поняття центральної та периферичної сенсибілізації, описано зміни вмісту прозапальних та протизапальних цитокінів, обміну триптофану, глутамату та гамма-амінобутирату, активності кінази G-білка 2. Розглянуто характеристику клінічних форм.

У м. Дніпро 3 - 4 жовтня 2019 р. було проведено всеукраїнську науково-практичну конференцію "Сучасні методи діагностики та лікування в урології, андрології та онкоурології", яку було присвячено 45-річчю з дня заснування кафедри урології ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України". Організаторами конференції були: Міністерство охорони здоров'я України, Асоціація урологів України, Асоціація урологів Дніпропетровської області, ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено відкрите дослідження впливу активатору іонних каналів TRP8 TRPaZS-1 у формі гелю у 33 пацієнтів з пожиттєвою передчасною еякуляцією. Продемонстровано, що даний активатор іонних каналів TRP8 TRPaZS-1 є перспективним інструментом для лікування передчасної еякуляції, що здатен поліпшити статистично та клінічно значущі параметри еякуляторної функції, а також ерекції, лібідо та оргазму, зменшуючи при цьому тяжкість психоемоційного дистресу. Показано, що TRPaZS-1 - прийнятний профіль безпеки, оскільки він не має системних негативних ефектів, а місцеві мають низьку інтенсивність, є короткочасними і в більшості випадків представлені відчуттям печії на голівці статевого члена. Потрібні подальші дослідження рецепторів голівки статевого члена, ролі іонних каналів TRP8 у їх функціонуванні та можливих речовин для моделювання активності цих каналів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р589.696.2 + Р59 + Р696.016

Рубрики:

Венерологія

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ